ПІСНЯ 27-ма 

Білгородському єпископу Іоасафу Миткевичу (1), котрий відвідав сад духовного училища в Харкові. Із цього зерна: «Боже Саваофе... Споглянь із небес, i побач, i відвідай цього виноградника, i охорони його...» (2). «А плід духа: любов, радість, мир» та інше (3). 

        Вишніх наук саде святий, 
        Лист рожевий i цвіт твій красний, 
        Прийми co6i весняний вид! 
        Се возсія день твій благий! 
        Освітив тебе світ ясний, 
        Зверху-бо дух благословить. 
Возвеселися, о дерев сад, 
Більших i менших, які є підряд. 

        Пастирю наш - образ Христа, - 
        Тихий, благий, милосердии, 
        Дзеркало чистеє всіх доброт! 
        Красні неси ноги, отак 
        Мир благовість усім твердий, 
        Глянь на святий цей оплот; 
Помочі в тебе просить co6i, 
Серце i руки тягне тобі. 

        Ти сад нaпiй, цей святий сад, 
        Течивом вод благочесних, 
        Які з апостльських струмків. 
        Не допусти єресей ядь 
        I віджени вcix безчесних, 
        Родить нехай духовних царів, 
Царство царя, обнявши ycix, 
Пекельний скиптр скидай, як гpix. 

        Бачить його зір смілий твій 
        При твоїм несплячім зорі, 
        І лист його не відпаде, 
        Не лист на нім буде пустий, 
        Облудно звабний, а скоро 
       

Духовний плід весь приведе: 
Bipy, мир, радість, покірністьтеж, 
Й інше, що в ряді святім назвеш. 

        Ось він тобі: сам царів цар, 
        Цього народ святий просить. 
        Що може буть цього миліш? 
        Чи ж є Христу найліпший дар? 
        Перший це дар, що приносить 
        Пастир овечкам свят-святіш, 
Скріпить на діло сам він оте, 
Здовжить тобі життя так святе. 

                           К i н е ц ь 

Promenioria, тобто записка для пам'яті. Цей apxiepeй народився біля Києва, в мiстi Козельці. Був пастир освічений, покірливий, милосердний, незлобивий, правдолюбець, престол чуття, любові світильник. У саду цього icтинного садівника Христового i я свято та благочестиво три літа - 1760 i 63-те i 4-те, коли вiн представився від землі до небесних [сфер] - працював, дивувався з таємною моєю любов'ю прозірливому його щедрому и чистому серцю, через це iмeнeм всіх, що люблять Бога, и Божі книги, й Божих друзів, в пам'ять його i в подяку йому, цьому люб'язному приятелю Божому й людському, як лепту, приношу від себе цю піcню. 
                  Любитель священної Біблії Григорій Варсава Сковорода. 

---

1. Міткевич Іосаф - білгородський єпископ, який наглядав за Харківським колегіумом, де викладав Г. Сковорода; ставився до філософа прихильно. 
2. Псалтир, LXXIX - 15. 
3. Послання апостола Павла до галатыв, V - 22. 

<............................................>
.