ПРИМІТКИ ДО БЕСІДИ 1-ї

     Філософською проблематикою, способом вирішення ії, образною символикою твір органічно пов'язанний з діалогами початку 70-х років. Це дає підставу вважати, що діалог написанний 1771-1772 рр. 
Вперше опублікований за автографом у журн. Фiлософська думка. - 1971. - №5. - с. 96 - 107. 
     Примiтки самого Г. Сковороди позначено зiрочками. 

---

     1. У цьому творі Сковорода продовжує тему, розпочату діалогом «Бесіда, названа двоє...», тобто вчення про дві натури, дві сторони всього сутнього. Він закликає не зупинятися на зовнішній, видимій оболонці речей, а проникати в суть предметів i явищ. Пізнати істину людина може тільки пізнаючи себе, свій власний шлях, а не оточуючі його «околиці». Досить багато місця тут відводиться обгрунтуванню алегоричного способу навчання істини. 
     2*. Primo et novissimo amico meo Andrea Joannidi Kovalevscio. Domino vice-tribuno proprii foetus editionem dono affero. Senex Gregorius de Sabba Skovoroda: 
     Першому й найновішому другові моему Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую i дарую. Старець Григорий Сковорода, син Сави (лат.). 
3. Йдеться про послідовників філософського вчення скептика Піррона з Еліди (бл. 365 - 275 до н. е.), який учив, що речі не пізнавані, заперечував знания, закликав до спокою й байдужості. Серед послідовниюв (дуже численних) Піррона досить відомі Енесідем (автор праць «Пірронівські промови» i «Пірронівські нариси») та Секст Емпірик (автор «Пірронових основоположень»). 
     4. Це зауваження є приводом для обгрунтування манери розвитку філософських ідей з допомогою образних аналогій i порівнянь. 
     5. Автора Приповістей Соломонових. 
     6. Йдеться про епізод зцілення апостолом Пегром жителя Лідди Енея, який вісім років був нерухомий (Дії святих апостолів, IX - 33 - 34). 
     7*. Тобто піснями. 
     8*  - безпісенний, який не має смаку. 
     9* - той, хто має смак,  - означає смак. 
     10. Сфінкс 
     11. Маріам - перша жінка царя Ірода Великого. Ірод безтямно любив свою красуню жінку, але вона не могла забути, що він був убивцею вcix ії рідних. Двічі наклепницьки вона звинувачувалась у зраді чоловіка. Першого разу любов Ірода до Маріам виявилася сильнішою, ніж ревнощі. Та вдруге через наклепи Ірод відправив Маріам на страту. На ії честь він спорудив у Єрусалимі вежу. 
     12.  Єффай Галаадський (бфтай) - біблійний полководець, один із суддів ізраїльських. Переміг аммонетян на підступах до землі Ханаанськоі. Перед битвою він дав клятву: після повернення принести Богові в жертву те, що першим вийде з воріт дому йому назустріч. Перемігши аммонетян, він повернувся додому. Йому назустріч вийшла його едина дочка. 
     Легенда розповідае, що єфремляни, які жили по той бік Иордану, перейшли ріку й пішли війною на Єффая за те, що він сам nepeмiг аммонетян. Єффай розбив їx i захопив переправу через Йордан, i коли хтось із уцілілих єфремлян просив пропустити його додому через переправу, воїни Єффая запитували, чи не єфремлянин він. Той відповідав негативно.Тоді воїни змушували його вимовити слово «шибболет» (колос), а він вимовляв «сибболет». Нещасного заколювали писами. Звідси вираз Сковороди «єффаєві піки». 
13. Сковорода згадуе сюжет, використаний ним у байці «Кажан і двоє пташенят». 
     14. « Цей приклад про пригоди подорожніх в Індії, запозичений {з оповздань про Індійське царство, Сковорода використовує як привід для моралізаторськогоповчання ще раз удіалозі «Кільце». 
     15.

Ревекка - жінка Ісаака. За біблійною легендою, раб, який був посланий своїм паном привести для Ісаака наречену із дому родичів Авраама, звернувся до Ревекки з проханням напоїти його водою. Ревекка відразу напоіла його и верблюдів. 
     Син Ісаака Яків прийшов до брата своєї матері Лавана, щоб сдружится з його дочкою. Там він зусгрів Рахіль - молодшу дочку Лавана, красиву дівчину, i, покохавши ії, сім років за неї відпрацював у Лавана. Та той обдурив Якова, ввівши до нього старшу дочку Лію, яка була негарна і слаба на очі.Яків ще сім років відпрацював у Лавана за Рахіль. I надалі Яків надавав перевагу Paxiлi перед Лією i поколінню Paxiлi перед поколінням Лії. 
     16. Посилання на Авакума, який вважається автором одної із книг Старого Заповіту, пов'язане з основною ідеєю даного діалога, лейтмотивом якого є заклик до самопізнання. Книга Авакума починаеться словами, які так часто повторюються Сковородою: «На сторожі моїй стану...» 
     17. Німецька колонія поблизу міста Острогозька. 
     18. Ciкepa - назва хмільного напою в Біблії. 
     19. Мова йде про пророцтва Даниїла про сім седмиць (49) років, після яких повинен з'явитися спаситель (Книга пророка Даниїла, IX - 24 - 25). 
20. Рядки взяті з пicнi початку XVIII ст., яка оспівувала тривоги мореплавства, шторми и катастрофи в морі. Пісня названа гамаліївською, очевидно, через те, що в ії основі лежать легенди про морські походи полковника Гамалії, використані пізніше Т. Г. Шевченко у поемі «Гамалія». 
     21. Натяк на сюжет байки про півня, який знайшов у гної дорогоцінний камінь. Оригінальною обробкою цього сюжету є одна з «Байок харківських». 
     22. Амбра - запашна речовина, яку добувають iз кашалотів, переносно - аромат, пахощі. Умбра - тінь (лат.). Для Сковороди це непросто гра слів, а символи протилежних - високих і низьких - явищ. 
     23. Александрійський маяк на о. Фарос у дельті Нілу. 
     24. Лaбipинт бyв пoбyдoвaний лeгeндapним мaйcтpoм Дeдaлoм для кpiтcькoгo царя Міноса. Символізує складне, заплутане становище, з якого тяжко знайти вихід. 
     25. Йдеться про сюжет байки про собаку i шматок м'яса. Витлумачуючи його алегорично, Сковорода осуджує людей, незадоволених своїм становищем, які ганяються за примарною тінню того, чим володіють. 
     26. Про цей епізод із життя філософа-кініка Діогена з Синопа (бл. 404 - 323 до н. е.) розповщає Діоген Лаертський, автор історико-фшософської праці про життя знаменитих стародавніх фиюсофів. 
     27. Сфінкс. 
     28. Едіп був єдиним серед людей, хто відгадав загадку Сфінкса. Після цього Едіп став царем у Фівах, а Сфінкс кинувся зі скелі у море. 
     29. «Робити з мухи слона», «Із клоаки робити жертовник» (лат.}. 
     30. «Користуйся стежками натовпу, але не його думками» (лат.). 
     31. Вид мисливського спорядження. 
     32. Ругами називали землю, відведену на утримання духовенства. 
     33. Без розкриття змісту символики Сковороди не можна зрозушти смислу його вчення. Світ символів, на його думку, повинен допомогти людині пізнати себе i знайти справжне щастя. 
     34. У автографі далі написано по-грецьки: «Матеріал для діалога про щастя».