.
До
бездомного пса
Ну що тобі, собако, рослина смітників,
рудий-рудий реп'яше, чому до ніг прилип?
Іди і ляж в оранж осінніх нагідків –
я принесу тобі незачерствілий хліб.
Я принесу тобі ще зовсім свіжий борщ
і лагідно звернусь на українській мові:
я розкажу тобі, як з мене хижий вождь
хотів зробити пса й держать на ланцюгові...
Ти, бачу, зрозумієш, хоч мова ця й незвична
для рваних вух твоїх, реп'яше мій худий,
не різні долі в нас – моя твоїй дотична.
Тобі я хліба дам, а ти мені повий...
<.........................>
.