.
Посмішка при свічі
Брунатно-золота,
містична гама.
Згасають свічі капелюха-свічника.
В тумані за вікном сріблилася ріка –
Із неї випливав світанок Амстердама.
Голодним блиском
привітали рами
Шматочок миру. Натомлена рука
Перевернула штоф на кінчик язика,
Але на дні бургундського ні грама.
Збентежений,
відсунув штоф подалі,
Поглянув гірко на нічну картину
І на своє малярське причандалля.
Вдихнув повітря до
судому гланд,
Поставив свічку під портретом сина
І посміхнувся дзеркалу Рембрандт.
<.........................>
.