.
.
* * *
Пада небо, високе і чисте,
У задумчиву тишу ріки.
Осипаються градом іскристим
Червонястих калин пелюстки.
Тихне лоно осик і черешень
З солов'їним весіллям в гаю.
Угорі, мов русалонька, чеше
Сонце косу русяву свою.
Я б хотів народитись рікою,
і щоб крізь голубінь, навмання,
Поміж ряскою та осокою
По мені попливло каченя.
<.......................>
.