.
.
Бурякова ода
Оспівані могили, степ і сад,
атоли, острови, материки.
Зостався неоспіваним кагат,
де сном солодким спали буряки.
Вже осінь наш орільский краєвид
скупала в позолоті й багрецях.
І буряки із поля самоскид
привіз, немов замурзані сонця.
До купи сонць жінки присіли вже.
Лунають сміх і гамір за горби.
А золота рука швидким ножем
замурзаним сонцям стриже чуби.
<.......................>
.