.
.
* * *
Не шапка дня, не
синя хустка ночі -
легла імла на вечора межі.
А дід Юхрем в газету гострі очі
встромив, немовби два ножі.
Яка нужда старому курокраду
читать демагогічну чортівню?
На цигарки виписує він «Правду»,
сприймаючи ту «Правду» за брехню.
Податком та нестатком крита хата
на белебні стоїть, як буква «Т».
В колодязі вода солонувата,
життя гірке, солоне і пісне.
На купі гною вимахала квітка,
щоб трохи побут скрасити сільский.
З свинарника прийшла сердита тітка
і в діжки миє стогна та литки.
По гніздах уляглись небесні птиці,
про волю на цепу міркує пес.
Корову доїть баба - і в дійниці
відлунює молочний полонез.
Скубе газету дід, як з півня пір'я,
димить під небо так, що не підходь.
А з неба на Юхремове подвір'я
в задумі тихій дивиться Господь.
1954
р.
<.......................>
.