.
Звіт

О Всевишній, Ти захотів мене створити поетом, і
нині час, щоб я прозвітував.

Серце моє повне вдячності, хоч я пізнав недолю
цього ремесла.

Практикуючи в ньому, ми дізнаємось надто багато
про дивну природу людини.

Котрою щоденно, щогодини й щороку володіє уява.

Уява, яка будує фортеці з піску, і збирає поштові
марки, і дивується собі у дзеркалі.

I визнає свою першість у спорті, владі й коханні і
коли накопичує гроші.

На самій межі, на крихкій межі, за якою простяга-
ється країна скарг і бурмотіння.

Бо в кожному з нас борсається шалений кролик
і виє вовча зграя, аж ми боїмося, що інші її по-
чують.

З уяви береться поезія і зізнається у цій ваді.

Хоча, лише згадуючи написані колись вірші, їхній
автор відчуває увесь сором уяви.

Однак він не терпить поряд іншого поета, якщо
підозрює, що той кращий за нього, і заздрить
йому, кожному похвалянню.

Готовий не тільки вбити, але розчавити його, стер-
ти з лиця землі.

Аж лишиться сам-один, великодушний і приязний
до підручних, що переслідують малу уяву.

Як же так стається, що з таких ницих первнів на-
роджується грандіозність слова?

Я збирав книжки поетів різних країн, сиджу тепер
над ними й дивуюсь.

І солодко мені думати, що я був компаньйоном в
експедиції, яка ніколи не припиняється, хоч мина-
ють століття.

Експедиція не по золоте руно досконалої форми,
але конче потрібна, як кохання.

Приневолена любовним прагненням до есенції
дуба й гірської вершини, і оси, і квітки настурції.

Щоб, триваючи, вони підтверджували нашу підне-
сеність супроти смерті.

І нашу думку сердечну про всіх, котрі, як ми, були,
прагнули та найменування не досягли.

Тому що існувати на землі – то вже забагато для
бодай якогось найменування.

По-братерськи ми спільно допомагаємо один одно-
му, забуваючи кривди, тлумачачи одні других ін-
шими мовами, справді, члени мандрівної команди.

Тож як же я міг би не бути вдячним, якщо рано
я був покликаний і незбагненна суперечливість не
відібрала мого здивування?

Із кожним сходженням сонця я зрікаюся сумнівів
ночі і вітаю новий день дорогоцінної уяви.

2002
.

<............................>
.

п

___________________________________________________________________