.
* * *
Мама надвечір лягає спочити.
Продивляється свіжі газети,
А я починаю спостерігати
І невдовзі помічаю:
Вона спить.
Літа, літа...
Та й натомилася за день.
Проте газету Ненька з рук не випускає
Націлені на шпальти
окуляри.
Хто подивився б,
Не повірив –
Так непомітно Мама снить.
Торкаю я, бува, газету,
І прокидається Вона відразу ж,
– Не заважай читати...
Сміємося...
1971
<............................>