.
Краса

Горді чола оцих вінчіанських мадонн 
3устрічав я не раз у російських селянок, 
В молодичок рязанських, зігнутих трудом, 
Що молотять снопи на току спозарана.

У хлоп'ят вихрочубих, що ловлять граків 
І в рукавах кожухів отецьких їx гріють, 
Я помітив ці очі, ці сині зірки, 
Що з картин Васнецова натхненно зоріють.

На дорогах заморених Рєпін списав 
Бурлаків ломових 6oci ноги красиві... 
Я тепер розумію, що справжня краса – 
Тільки промінь від сонця, що зветься – Росія! 

                                                    5 вересня 1942 

<..............>