.
.
На
межі тисячоліть
І серце в мене більше не болить,
і жаль уже не розпікає груди -
нема тортур, і не було, й не буде -
я просто підросла іще на мить.
Прощалася з дитинством сміючись,
забувши про квиток на каруселі,
про запашні в кишені карамелі...
Було це вчора, а немов колись.
Я не така, гадалось, як усі, -
і замість серця, в грудях маю крицю.
Усе шукала чарівну жар-птицю,
а опинилась не земній стезі.
Скрипалька-осінь в душу зазира,
моє дитинство лине з журавлями
в далекий край за сивими морями...
І - спалахнула юності зоря.
2001.
<........................>
.