.
Після грози
Грім ударив над землею,
Дощ жаданий
ось упав
І живі струмки ріллею
Скрізь, буркочучи, погнав.
Землю щедро він і щиро,
Наче мати, напоїв:
І у дні щасливі віру
Хліборобі оживив.
"Буде все вам, добрі люде!" -
Мов грюкоче десь ще грім,
А вже сонце мир весь буде
Пишним сяєвом своїм.
Глянь, по йому як он гоже
Ліс умитий одлива,
А над їм веселка Божа
Самоцвітом виграва.
Паше духом сіножаті,
Веселіш бджола гуде, -
Боже, стілько благодаті
Ласка нам Твоя дає!
<............................>
.