* * *
Пiвденне сонце на вечiрнiм прузi,
Останнiй промiнь в морi розта.
Двi чачки пливуть в рожевiй
смузi -
Це ми з тобою, серденько мо.
Оця краса, печаль i каяття
Навiки залишилося зi мною.
Вiд боротьби любовi i життя,
Вiд то суперечки запально.
О як же невблаганно, швидкоплинно
Марнi, гине плiд мох
зусиль,
Лиш пам`ять залишаться i лине
У стишену красу вечiрнiх хвиль.
1991 р.
<.......................>
.