.
.
* * *
Поміж яруг, поміж гаїв,
поміж пісків і гір
біжить ручай, і чути спів -
ласкавий гомір лір.
Чарує нас той спів струмка!
Та не забути б нам,
яка работа нелегка
судилася струмкам.
Із нього - дощ,
і сад,
і ліс -
весь океан життя.
У нім буття великий зміст
і память небуття.
Поміж яруг, поміж гаїв,
поміж пісків і гір
нам чути лише спів струмків -
ласкавий гомін лір.
Коли б то чарами струмка
і нам заволодіть:
Яка робота не важка, -
у співі гомоніть!
1970.
<................................>
.