.
.
Михайло Романушко
Концерт для самотнього голосу
Частина I I I. Елегія зі змінами темпу
1. Критична маса мовчання
Де шукати нас, іще незнайомих,
що світло виліплюють в тиші губами
терпкі імена, неслухняні, мов птахи?
Плакала серед води вода
світлом.
Ткала простір
вільний
для подиху,
для погляду, для торкання.
Ткала простір,
де нас не лишилось.
Світлим
був просвіт жайворонків на межі,
справедливо сонце ділило себе на всіх,
спрага камінь не мучила...
Так яким же був колір тієї трави?
У лісі годин -
окрушики, скалки, уламки;
камінь, на якому нічого не вирізьбили
сліди
мурашок.
На губах терпко -
критична масса мовчання.
...В терпкості ожин
стяла відвертість,
щастя моє виглядала...
<.......................>
.