.
* * *
Несподіваний сніг
перекреслить невдалу розмову,
зітре плями вчорашні з парканів, облич і дахів,
розхитає пітьму і відверне стрілу випадкову,
ту, що в небі шукає самотніх заблудлих птахів.
Тільки й видно з балкона
– ворота двірник відкриває,
антрацитові круки обтрушують сажу на дах.
Прокидається місто - дзвенять невгамовні трамваї,
свіжоспеченим хлібом весь вуличний простір пропах.
Хтось гамселить щосили – гріхи вибиває із ковдри,
як на службу, до баків сміттєвих прямують бомжі.
Небо сотнями рухів до нас наближається вкотре,
прагне речі буденні змінить на якісь міражі.
Певна мудрість існує в стихійнім небеснім порядку,
що дає зрозуміти: не знав, не спромігся, не встиг...
Дні минулі гортаєш, терпляче шукаєш початку.
Шанс очищення вкотре дає несподіваний сніг.
.
<............................>
.