.
Таврiйська галатея
Антична глина, і піски, і ти
антична, як боспорська статуетка.
На все доокруж падають тенета
легкого бризу втоми й самоти.
Морська лазур
в гінких рухомих пасмах
волосся над пласким покоєм глин...
Сумна і тиха, ти така
прекрасна,
мов смак і колір кіммерійських вин.
Моя рука додати вже не здатна
до змісту, форми й духу теракоти,
котра довершена і виклично приватна
в обгортці кримської сухої позолоти.
<.........................>
.