.
До Амура-на-Дніпрі
Амуре-грішнику,
колиско вбога Бога
захланних звичаїв i плутанини доль –
з тепла пологів до морозів моргу
життя отут коротке як пароль...
Пароль Амура – зблиск худої фінки,
ропи рудої краплі на піску
i туго зціплені віконниць половинки
«малини» карників i девочєк-паскуд.
Але коли цвітуть бузки Амура
i десь в порту мугикне катерок,
життя стає, немов хлопчисько муре,
що прохіляло виховний урок.
В зеніті сонце, як футбольна «свічка»,
а знизиться – хоч забивай голи
ногами босими чи в драних черевичках
на небесах з вечірньої золи,
І пригадаєш той закон хлопчачий,
з яким пішов з Амура у світи:
образять нагло – дай уповні здачі
й амурську гідність гідно оплати.
3 тепла пологів до морозів моргу
короткий шлях, а вулиці ж – криві...
На цім шляху не буде в мене боргу
й думок про люту помсту в голові
за твій пароль, за зблиск худої фінки,
за укорочені, як викрик, почуття,
i за маразм, що конче вартий клініки,
бо що поробиш: це i є життя...
____________________
* Другий (завершений варіант) дивитися ТУТ.
<.........................>
.