.
Ідол клятий
Корч
дотліває в болоті,
Вітер роздмухує гар...
Ідол любив позолоту
І не любив кіновар.
Ідолу
я розробляла
Вади в копальнях душі:
Золотом парші залляла,
Не сперечався: лиши...
Скільки
язичниць, мій Боже,
Вбгала у церкву сім'я!
Вбране чеснотами ложе
Тихо покинула я.
Бочка
трясеться по гатях.
Серпень. Доспасовий вар.
Лемент чортичок рогатих
(Чують, як кров, кіновар...)
Чом
золотіння барила?
Сивів щоб і сатанів.
Ось тобі, клятий Ярило!
Довго ж ти не червонів...
Бач,
як оманному чуду
Ця кіновар до лиця...
Завтра нащадки Іуди
Акт доведуть до кінця:
Винищать
силу ворожу...
Під
три чорти! Згинь, помри...
Стверджую заповідь Божу, –
Ідола
не утвори...
Що
скаженіючій треба?
Крихти, дрібниці – всього!
Був мною зведений в небо?
Чом не затьмарив Його?..
<............................>
.