.
.
Діоген
А був той Діоген,
товариші,
в житті найбезпритульнішим філософом.
І тісно йому жить в діжі,
я б не сказав, що й мислити в ній просто.
В діжу ховалось
тіло і душа
од світу підлуватого та лютого.
Лежала на базарі та діжа,
і, видно, Діоген не був відлюдником.
Діжу перетворивши
на житло,
він мудрував, та щоб не мудрувалося, -
а все одно профкомів не було
і від квартир ключі не раздавалися.
І, зирячи на диво
діжкове,
патрицій не приховував усмішки:
- Один мудрець в діжі ото живе,
а в інших мудреців нема і діжки.
Ті мудреці, що
рвалися до зір,
що колісницю мислі мужньо рухали, -
жили вони в комфорті вовчих нір
та в кратерах вулканів незатухлих.
- Гей, Діогене!
Видай аксіом!
- Виходь на сонце з мушлі, Діогене! -
таранив по барилу кулаком
над Діогеном варвар безіменний.
Філософ жив, неначе
на ножах.
Діжа - страшніш прокрустового ліжка.
Та заздрила, що в нього є діжа,
антична філософія без діжки.
Один зітхав: - Я в
кратері дрижу.
Кивав другий: - В норі осліпнуть можна.
А Діоген добув собі діжу,
живе серед базару, як вельможа.
Так дійсності
безглудішої тло
підводить будь-кого до втрати глузду.
Украв хтось Діогенове житло,
як тару під шатковану капусту.
Юрбі того злочинця
не знайшла,
і постать його нині не відома.
Історія імен не зберегла
мерзотників при царственних хоромах.
А в золотому поясі
легенд,
в хітоні з голубої хуртовини,
пішов зі смолоскипом Діоген
по всесвіту на пошуки Людини.
І подорожі той нема
межі,
і тайну ту нікому не осмислити:
чом Діоген, приписаний в діжі,
навічно в Книгу Пам'яті записаний.
<.......................>
.