ПІСНЯ 23-тя 

Із цього: «Зникають у мapнoтi дні» (1). «Час відкупу... Відступіть 
i зрозумійте».

Ми тебе зовем марнуем, 
О життя щасливий час! 
Мов тягар на спині, чуєм, 
Тратим марно повсякчас! 
Наче прожитий час та й вернеться назад, 
Наче ріки до своіх повернуться струмків, 
Наче зможем життю хоч би piк ще додать, 
Мов з безмежних життя в нас складається днів. 
Тож для чого так бажаем 
Жити літдо вiciмсот, 
Коли ми життя збуваєм 
На дурниць пустомолот? 
Краще мить чесно жить, аніж день в мислях злих, 
Краще в святі день пробуть, аніж безбожний piк, 
Буде чистий хай рік, ліпш ніж десять брудних, 
Краще десять корисних, аніж безплідний вік. 
Кинь, о друже мій, безділля, 
Дорожити варто днем, 
Зразу ти берись до діла - 
Час безслідно промайне! 
Не наше то уже, що пройшло мимо нас, 
Не наше, що принесе прийдешня пора, 
Сущий день тільки наш, а не ранковий час, 
Не знаєм, що принесе вечорова зоря. 
Як не вмієш так-от жити, 
Вивчи-бо фiгypy ту! 
Ах, не може умістити 
Розум
хитрість цю просту. 
Знаю, наше життя сповнене брехунів, 
Знаю, що вельми дурний у світі чоловік, 
Знаю, чим більш прожив, тим більше подурнів, 
Знаю, сліпий є той, що заклада собі вік (2*). 

                              К i н е ц ь 


1. В українському перекладі Біблії: «Кінчаються в соромі ці мої дні» (Книга пророка Єремії, XX - 18). 
2*. Rogatus quidam philosophus: quid esset practiosissimum? Pespondit: tempus (Один філософ, якого запитали, що вiн вважає за найцінніше, відповів: час (лат.). 

<............................................>
.

п